Вишивка паєтками та бісером. Частина 1

Вишивка паєтками та бісером. Частина 1.

Я займаюся східними танцями і, коли вкотре зібралася вишити костюм, полізла в Інтернет у пошуках ідей і способів вишивки паєтками та бісером. Виявилося, що це дефіцит... Звісно, витративши багато часу, я знайшла дещо, але вирішила зробити окрему статтю з вишивки бісером і паєтками. Сподіваюся, багатьом вона буде корисна.

 

Отже, почнемо з матеріалів та інструментів.

1. Бісерні голки. Якщо вишивка робиться на дуже щільних матеріалах: шкірі, картоні, фетрі, то бісерні голки часто ламатимуться, тому краще використовувати і товсті швейні голки. Матеріал попередньо проколюється товстою голкою, а потім через отвори протягується тонка бісерна голка. Якщо бісер настільки дрібний, що через нього не проходить навіть тонка голка, то в цьому разі працювати доведеться таким чином: закріпити нитку на тканині, змастити клеєм кінець нитки і дати висохнути, вийняти нитку з бісерної голки, нанизати бісеринку на проклеєний кінець нитки, всунути нитку в голку і зробити стібок.

2. Нитки - шовкові, муліне, капронові (іноді використовується і мононитка). Нитки для вишивки підбираються в колір основи. Тонкі та капронові нитки краще попередньо навощити. Закріплюючи нитку на тканині, треба уникати грубих вузликів. Закріплювати нитку краще на лицьовому боці тканини, зробивши два-три дрібні поперечні стібки в одному місці, яке буде закрито бісеринами.

3. Бісер, склярус, рубка, намистини, стрази, паєтки і все інше, що можна використовувати для вишивки костюмів. Звичайно, краще брати якісний матеріал. Бо може злізти фарба, можуть розплавитися намистинки під час прання чи прасування, відпарювання чи прасування, якщо виникне потреба в таких операціях із тканиною. (Але, звісно, вишиті вироби (сценічні костюми) не перуть. Якщо в цьому є потреба, використовується тільки сухе чищення).

4. П`яльця або підрамник. Можна і без цих пристосувань, але з ними набагато зручніше вишивати, до того ж вишивка виходить рівнішою. Якщо п'яльця великі, то полотно можна «наростити», приметав по краях додаткові смужки тканини.

5. Ножиці.

6. Тканина для виробу. Тканина, звісно, та, з якої ви збираєтеся робити костюм. Врахуйте, що вишивка скляними намистинками по тонкій тканині може деформувати виріб під вагою намистин. Перед початком роботи потрібно акуратно скопіювати малюнок на тканину за допомогою копіювального паперу, крейди або мила. Для перекладу малюнка на трикотаж потрібно прикріпити до тканини аркуш кальки, на якому попередньо зроблено копію малюнка, і прошити малюнок. Потім обережно обірвати папір, не витягаючи ниток, якими прошитий малюнок.

Отже, матеріалом та інструментами запаслися, приступаємо безпосередньо до вишивки.

Я вам пропоную тільки основні прийоми і техніки вишивки, а ви вже, скориставшись цими напрацюваннями, придумаєте шикарні візерунки і малюнки.

Види швів

Шов «Вперед голку»

Найпростіший і найпоширеніший спосіб. Лінія шва виходить пунктирна, оскільки бісеринки розташовуються на деякій відстані одна від одної.

Інший вид того ж шва. Для того, щоб бісер не починав провисати через деякий час, рекомендується не проколювати тканину наскрізь, а просто підхоплювати верхні волокна тканини. В іншому - це той самий шов «вперед голку».

Ще одна похідна від шва «Вперед голку». Особливість у тому, що на нитку нанизується трохи більше бісеру, ніж потрібно для заповнення довжини стібка. Через це під час натягу нитки бісер ніби трохи стовбурчиться на тканині. Якщо всю вишивку виконувати в цьому стилі, то робота буде виглядати завжди акуратно, не тільки з лицьового, а й з виворітного боку. Без провисів і натяжок.

Рядковий шов – такий шов передбачає наявність на кожному стібку однієї бісеринки. Якщо нашивати бісер на відстані, вийде пунктир. Для отримання однорідної лінії бісер потрібно нашивати поруч, але не тіснячи його, щоб не було наповзань. Для того, щоб бісеринки не бовталися з боку в бік, після закінчення ряду, протягуйте нитку через шов у зворотний бік. Так вишивка буде більш жорсткою і акуратною. Після закінчення нитки, не відрізайте кінець, а протягніть його через рядок.

Стебловий шов - Виходить рівна щільна лінія. Бісер розташовуйте щільно.

Стебельчато-строковий шов – двосторонній шов. Використовується, коли необхідно прикрасити вишивкою виріб з двох сторін.

Арочний шов – на кожен стібок нанизується кілька бісерін, але до тканини пришивається тільки одна. Цей шов використовується, коли не потрібно щільного прилягання.

Монастирський шов – схожий на хрестовий стібок.

Шов «Вприкріп» - Дуже старий спосіб. Його використовували ще стародавні індіанці. Бісер спочатку нанизують на нитку, яку потім пришивають до тканини короткими стібками між намистинами. Для цього береться дві голки. На одну нанизують бісер і укладають на тканині за малюнком, а другою прикріплюють з вивороту короткими стібками першу нитку. Прикріплювальні стібки можна робити через 1,2,або 3 бісеріни. Цей шов дає змогу швидко виготовляти вироби з бісеру, тому його часто використовують під час шиття картин, ікон та інших виробів, коли необхідна повна наповнюваність поверхні бісером. Вишивка може вестися двома способами - по вільному контуру або паралельними рядами. Під час вишивки за вільним контуром снізки бісеру розташовуються по контуру малюнка. Ряди розташовуються впритул один до одного, підкреслюючи напрямком шва форму предметів. Вишивка паралельними рядами виконується по грубій тканині з чітким переплетенням ниток. Наприклад, по льону або полотну, а також по канві вертикальними або горизонтальними лініями. При вишивці паралельними рядами малюнок розбивається на квадрати. Що менший розмір клітинки, то більшою буде схожість вишивки з оригіналом. При цьому способі вишивки також використовуються «стебельчатий» і «арочний» шви.

Двосторонній шов «Вприкріп» - На одній стороні тканини за контуром малюнка укладається знизка бісеру. При закріпленні снізки бісер нанизується на стібки і з іншого боку тканини. Після закінчення шва нитка протягується крізь бісеринки на стібках з виворітного боку вишивки

Лінивий стібок – один із найпростіших і найшвидших способів бісерної вишивки. На нитку нанизується бісер (до 8шт) і прошивається. Потім знову нанизується і знову прошивається. Дуже важливо дотримуватися однакової кількості бісеру на кожній нитці й однакового розміру бісеринок. Тоді вишивка вийде красивою і рівною. При шитті таким способом вишивку можна розбивати на квадрати і планомірно заповнювати її.

 Талісманний стібок - ним зручно виконувати круглі обриси і різні квіткові та просто фігурні орнаменти. Береться голка з одинарною ниткою із закріпленим у тканині вузлом, на яку нанизуються і пришиваються 2 бісеринки, після чого нитку повертають у вихідну точку і знову просмикують у ці бісеринки, потім набирають 2 наступні і так далі.

Талісманний шов застосовують для вишивки круглих малюнків. Перед початком роботи на тканину наноситься малюнок орнаменту, щоб можна було набрати бісер потрібного кольору. Цим же швом, укладаючи бісер замкнутими кільцями і утворюючи, таким чином, концентричні візерунки, вишиваємо розетки на одязі та сумках. Друга назва цього шва говорить сама за себе - квітковий стібок. Для заповнення фону цим швом, на нитку за раз можна нанизувати більше 2 бісеринок (до 6), з яких прошиваються тільки останні 2. Талісманний стібок може застосовуватися в поєднанні з іншими видами швів.

Шов обметувальний. Шов виконується як звичайний обметувальний, а в кожну верхню петельку вставляється бісеринка.

Закріплення одиночної намистинки

Намистинку можна просто пришити стібком до тканини, а можна використовувати бісеринку меншого розміру, щоб вийшов невеликий стовпчик. Замість нижньої намистини можна вставити паєтку. Для об'ємного шиття можна зробити стовпчик із двох і більше намистин. Дуже гарний вигляд мають намистини різних кольорів і різних розмірів, пришиті поодинці близько одна до одної. Їх можна помістити всередині металевої фігури, всередині контуру з контрастних намистин або нанести хаотичним розсипом на канву, створивши яскраві плями на вишивці.

Один з варіантів пришивання паєток.

Пришиваючи на кожному стібку і паєтку, і бісеринку, Ви отримаєте об'ємний шов Гусениця