Навіщо потрібен бісер дитині 21 століття?
А чи потрібен він йому взагалі?
Це запитання мені часто ставлять батьки малюків під час першої зустрічі.
Суть будь-якого явища визначається точкою зору, з якої ви на нього (це явище) дивитеся.
Подивимося на бісероплетіння з точки зору психолога-практика і педагога.
Тоді, насамперед, це ефективний, барвистий і привабливий (для дитини) спосіб (методика), за допомогою якого вона може як проявити свої творчі здібності, так і розвивати їх.
Безперечно, зараз існує безліч методик, що дають змогу визначити в дитини наявність творчих здібностей, і надалі ці здібності розвивати. Повторюю, їх багато.
Однак таких методик, які, з одного боку, були б привабливими для дитини, з іншого - досить зрозумілими як батькам, так і педагогам (няням, гувернанткам, вихователям тощо) та легко ними відтворюваними без складного додаткового попереднього навчання, мало.
Маленька дитина - починає жити як кінестетик. Саме тому почуте або навіть побачене засвоюється не так швидко і надійно, як те, що пройдено на практиці.
Бісероплетіння практична методика. Дитина виконує певні дії - в даному випадку плете якісь вироби, і ця діяльність призводить до розвитку (у неї) певних здібностей і якостей. При цьому в юних майстрів розвиваються не тільки здібності до творчості, творчого мислення, а й багато якісних якостей особистості, вкрай необхідних самій дитині в школі (а потім людині в житті).
І не забуваймо, що розвинені в дитинстві якості, здібності супроводжують нас надалі по життю. Ми проявляємо їх під час розв'язання будь-яких завдань, що виникають у нашому житті, незалежно від їхнього конкретного змісту.
Що важливо, займаючись бісероплетінням, дитина зайнята не розвитком своїх здібностей, при ній ці слова не вимовляються взагалі, а виконанням привабливих дрібних виробів з бісеру. Педагогу досить правильно запропонувати робоче завдання: виконати красиву фігурку з бісеру, виготовити подарунок мамі, прикрасу для себе до свята і т. д., і т. д. Необхідні здібності розвиваються самі, попутно, в процесі виконання роботи. І це особливо важливо, якщо ви маєте справу з дитиною-індиго. Будь-які спроби прямого виховання індижата сприймають, як правило, в багнети або просто тихо саботують.
Отже, що ж дають заняття бісероплетінням.
1. Розвиток творчих здібностей.
Самі педагоги визнають, що навчання в початковій школі побудовано за принципом повторюй за мною і роби як я. Коли ж дитина підростає, і від неї вимагають самостійності, творчого підходу до вирішення завдань, то вона (за рідкісним винятком) не може їх проявити. З цим згодні й психологи. Порівнюючи аудиторію початкового, середнього та старшого шкільного віку, вони говорять про те, що здібності до творчості вищі в малюків.
Чому це відбувається?
Сама здатність мислити творчо, нестандартно формується як одна з базових стратегій мислення саме в ранньому віці. А далі справа йде як з будь-якою іншою здатністю: або вона є, або її немає.
Для формування та подальшого розвитку здатності до творчості для дитини необхідне відповідне поле діяльності. Що ж найчастіше чує малюк у відповідь на перші спроби своєї творчості? Одна заборона, друга, третя і, врешті-решт, як будь-яка незатребувана здатність, здатність до творчості починає просто атрофуватися. Саме тому здатність до творчості в малюків зустрічається набагато частіше, ніж у старшокласників.
Так, безумовно, у пориві творчої думки малюк часто перетворюється (з точки зору дорослих) на маленького руйнівника. Повернувшись додому, ви можете застати «настінний розпис», виконаний на нових шпалерах, ляльковий одяг, матеріал для якого вирізано з вашої улюбленої кофтинки, ну і так далі.
Але перш ніж почати сварити малюка - задумайтеся: прагнення до творчості - природний його стан. ПРИРОДНИЙ. Хочете порядку в домі - відносного, звісно - надайте дитині поле діяльності для творчості. Або її здібності до творчості почнуть згасати, не встигнувши як слід розвинутися...
Ось одним із таких можливих сфер діяльності для розвитку творчих здібностей дитини і є бісероплетіння, привабливе для самого малюка, та безпечне для оточуючих. Адже бісероплетіння - це не лише голка, нитки та виконання дівчатками якихось браслетів з бісеру на руку. Це можливість прикрасити вишивкою чи аплікацією свій чи ляльковий одяг, зробити ексклюзивний чохол для мобільного телефону чи шпильки для волосся. Це виконання мозаїчних картин чи об'ємних панно, декорування авторських листівок. Це перетворення прозаїчної склянки чи пляшки на розкішну вазу для живих чи бісерних же квітів. Це дріт - і виконання об'ємних фігурок будь-якої складності (не лише звичних для всіх дерев і квітів): магнітиків на холодильники, брелків для мобільників і ключів, зрештою, іграшок - звірів, птахів, дракончиків. Останнє особливо подобається хлопчикам.
При правильній постановці занять, бісероплетінням можуть займатися малюки. Просто якщо старша дитина використовує для роботи голку і нитки, малюк бере безпечний для нього дріт. Найменшим моїм ученицям - лише 4 роки.
І я ще раз хочу наголосити - заняття бісероплетінням приваблюють дітей саме можливістю прояву самостійності, творчості. «Не заважай! Ми це робимо самі!» - кричить маленька Ліза мамі, яка на занятті намагається допомогти доньці вибрати бісер для роботи.
2. Тестування здібностей до творчого самостійного мислення.
Спостерігаючи за роботою дитини, можна визначити наявність здібності до нестандартного творчого мислення - залежно від того, як, і в який спосіб, вона розв'язує поставлену задачу - творчо, самостійно, або тільки в рамках вивчених рецептів, схем (чи підглядаючи за роботою товаришів).
3. Розвиток дрібної моторики пальців (особливо важливо для початкової школи).
Про необхідність і користь її розвитку добре знають як педагоги, так і батьки, але ось запропонувати дитині привабливі (привабливі для неї самої) вправи, ні ті, ні інші не можуть. Стандартний набір вправ викликає інтерес тільки у найменших.
Ані педагогам, ані батькам чомусь не спадає на думку запитати в самої дитини - чи подобаються їй запропоновані заняття. Дуже часто дитина виконує завдання або тому, що не хоче засмучувати маму, або тому, що не має сил протистояти рішенню і вказівкам дорослих.
І особливо це важливо, якщо ви маєте справу з маленькими індиго. Позиція «ти маєш робити це, тому, що я тобі сказав» - з ними не годиться. Заняття, що не мають з його точки зору сенсу, індиго відкидає. А якщо й займається - то «з-під палки», тихо ненавидячи і саме заняття, і того, хто його проводить, і того, хто його змушує займатися.
З розвитком дрібної моторики пальців відбувається розвиток відповідних зон мозку (і всього, що з цим пов'язано) Що важливо для малят - передусім розвиваються центри, які відповідають за мислення та мовлення.
Так мої шести-семи річні юні майстри здатні цілком грамотно пояснити товаришеві, який пропустив заняття, новий матеріал і покерувати виконанням ним виробу. Чотирирічна майстриня пояснює десятирічному «новачкові» виконання дуже простого (на її думку) виробу і щиро дивується - чому той називає роботу складною.
Покращується координація рухів. Що також важливо для малюків - швидко зникає проблема «поганого» почерку.
4. Розвиток якостей особистості вкрай необхідних дитині в школі (а потім людині в житті).
Розвиваються насамперед усі якості, необхідні для виконання красивого виробу. Розвиваються просто тому, що дитина хоче і прагне виконати цей виріб. Насамперед це посидючість, увага, терпіння, акуратність, вміння сконцентруватися. Погодьтеся, що без цих якостей акуратний, красивий виріб виконати просто неможливо. Але саме ці якості вкрай необхідні маленькому школяреві.
При цьому, якщо далеко не одразу, і не завжди вдається пояснити малюкові, чому шкільні завдання треба виконувати акуратно, проявляючи ті самі терпіння, посидючість, увагу тощо, то при виконанні робіт з бісеру ці якості починають розвиватися автоматично. Достатньо прагнення дитини виконати красивий виріб. А цього хочуть усі юні майстри - негарний, неакуратний виріб просто не подобається самому його автору.
Розглядаючи неакуратний, недбало виконаний виріб, я просто ставлю запитання юному майстрові - чи готовий він (вона) його носити (чи дарувати). Що робити далі - рішення приймає сама дитина. І дуже швидко вибудовується ланцюжок: простіше і приємніше робити добре з першого разу.
І так само швидко дитина починає розуміти - складна і якісна робота «наскоком» не виконується. Для того, щоб її виконати - треба освоїти якісь прості прийоми, елементи, на перший погляд навіть не пов'язані з виробом, який хоче виконати маленький майстер. Паралелі із заняттями в студії - і шкільними уроками дітлахи швидко проводять самі, навіть без моїх підказок і навідних запитань.
Швидко розвивається просторове та логічне мислення. Ще раз повторю: дитина - кінестетик. Яскравий «наочний посібник», який можна покрутити в руках, роздивляючись з усіх боків, понюхати, при бажанні - навіть вкусити (буває й таке!), працює набагато ефективніше, ніж словесне пояснення, картинка або схема. До речі, камінь спотикання для багатьох «дорослих» майстрів-початківців - перехід від схеми виробу до самого виробу (тобто - те ж саме просторове мислення). Мої малюки після півроку роботи «за зразками» з легкістю самостійно розібралися в запропонованих схемах без будь-якого пояснення. Достатньо було підтвердити - що кожен кружок на схемі означає бісеринку. Що розвивається у дітей ще?
Розвивається вміння втілювати свої мрії в життя. Розвивається вміння ставити цілі й досягати їх. Те, що для досягнення результату мало просто хотіти - а й щось необхідно робити, маленький майстер починає розуміти дуже швидко. Поставивши конкретну мету - виконання обраного виробу - дитина має розробити і виконати серію певних кроків для її досягнення. Інакше бажання залишиться просто бажанням.
При цьому юний майстер проходить весь ланцюжок - від бажання «зробити щось» до отримання результату, коли виконаний ним виріб лежить перед ним. І відстежує результат кожної своєї (акуратної чи недбалої) дії.
Усе вище перераховане особливо важливо, якщо ви маєте справу з маленьким індиго. У індиго голова дуже часто «обганяє руки» і він здатний думати не просто швидко, а одночасно про кілька речей. Тому розвиток посидючості, терпіння, здатності концентруватися на конкретному виконуваному завданні для нього вкрай актуальні.
До речі, у мене на заняттях непосиди-індиго, з вічним «шилом у попі» готові годинами сидіти над своїми бісерними роботами.
5. Розвиток уміння застосовувати свої творчі здібності на практиці, у реальному житті (уміння, якого часто бракує нашій молоді і не тільки молоді)
За статистикою, яку наводять у ЗМІ, якщо порівняти підготовку випускників нашої школи і західної - то наш випускник більше знає, краще підготовлений академічно. Західний - краще знає, як використовувати свої знання в реальному житті.
На заняттях бісероплетіння дитина не просто виготовляє якісь вироби, а насамперед розв'язує конкретні побутові задачі: вигадує і виконує оздоблення до одягу, прикраси, готує подарунки для батьків і друзів. Перелік таких побутових виробів вельми великий: брелок для ключів або підвіска-талісман у машину для тата, брошка для мами, шпилька для сестри або подружки. З одного боку, дитина виконує подарунок своїми руками (а не просить грошей у батьків). З іншого боку, у неї розвивається вміння творчо підходити до розв'язання конкретних реальних завдань, вміння використовувати свої знання на практиці. Тут велику роль відіграє участь дитини у виставках-конкурсах і виставках-ярмарках.
Конкурсний виріб робиться також не взагалі, а в рамках певної номінації. Учасник постає перед необхідністю творчо розв'язувати конкретне поставлене перед ним завдання, а додаткові обмеження, які вводяться в номінації, ставлять його перед необхідністю творчого, нестандартного підходу, пошуку альтернативних шляхів розв'язання конкретного завдання. Цікаво поставлене конкурсне завдання в поєднанні з бажанням перемогти призводять до розвитку здатності знаходити рішення на стику різних напрямків декоративної творчості та використанні різних, на перший погляд несумісних, матеріалів..
Повернуся до сказаного: розвинені в дитинстві якості, здібності супроводжують нас надалі по життю. Здатність творчо розв'язувати завдання, що виникають, здатність знаходити рішення на стику різних галузей діяльності, самостійність, акуратність, посидючість, уміння сконцентруватися над завданням (і. т. д. і. т. д. і. т. д. за списком) - адже всі ці якості потрібні для досягнення успіху в будь-якій сфері діяльності....
6.Опанування на практиці азів бізнесу.
У цьому відношенні особливо цікаві виставки-ярмарки.
Участь у них допомагає розвинути в дитини на практиці (!!!) розуміння необхідності конкурентоспроможності своєї роботи.
Учасник-дитина може безпосередньо відстежити, якими якостями володіють вироби, привабливі для покупців (або ті, що посідають призові місця на конкурсі), може порівняти з ними виконані ним вироби, оцінити їхні переваги та недоліки.
Також на практиці (на прикладі своїх робіт) дитина освоює поняття собівартості, ціни, рентабельності, маркетингу тощо. Для того, щоб виставити ціну на свої вироби на виставці-ярмарку, учаснику необхідно прорахувати собівартість витрачених матеріалів, врахувати додаткові фінансові витрати: вартості тієї ж електроенергії і витрат на пошуки бісеру. Порахувати витрачений на виконання виробу час і визначити його вартість. При цьому, якщо виставлена ціна виробу буде занадто маленькою - вона не покриє витрат. Занадто високою - виріб не куплять. Тому необхідно переглянути ціни на аналогічні вироби на виставках, звичайних та інтернет-магазинах.
Так, безумовно з азами бізнесу школярі нині можуть ознайомитися в рамках факультативів шкільних програм. Але - засвоєне на практиці - засвоюється набагато краще, ніж просто почуті на уроці слова.
7. Простота та доступність.
Заняття бісероплетінням не вимагають від людини, яка веде заняття (педагога, батьків) якихось серйозних теоретичних знань. Необхідний мінімум (крім матеріалів) - бажання + наявність базових методичок з добре розробленими схемами виробів.
8. Створення спільних занять для різних поколінь родини.
Скажіть відверто - чи багато занять може запропонувати дитячий садок, школа, які були б однаково цікаві як дитині, так і мамі (бабусі, тітці)?
Бісероплетіння настільки захопило не тільки моїх маленьких майстрів, а й їхніх батьків, що під час підготовки чергового етапу конкурсу Бісерна мозаїка я додала категорію учасників «Сімейна», давши можливість виконувати конкурсну роботу наймолодшим учасникам спільно з батьками. Робота над конкурсними завданнями зайняла на кілька місяців увагу сімейних команд. Цікаво було і маленьким майстрам, і їхнім батькам.
9. Бісероплетіння - барвистий вид декоративно-прикладного мистецтва, що існує у багатьох (якщо не у всіх) народів світу. Це дає можливість на заняттях зачіпати питання історії та етнографії, створювати в дітей стимули для їх вивчення.
10. І, нарешті, бісероплетіння дає змогу просто створювати гарні речі, прикраси, картини, деталі та предмети декору інтер'єру, і багато, багато іншого.
Авторка Євгенія Романюк